Останній місяць осені - листопад

Урок з тітонькою Совою про місяць листопад. 

Приємного перегляду.

Листопад – місяць опалого листя, тому ще мав зворотну назву – падолист. Останній місяць осені, який дуже часто підпадає під владу зими, також іменували «напівзимником».

Наймолодший син Матері-Осені, якому вона доручає зустріти Бабу-Зиму та її сивобородих синів. Тому він більше прихильний до свого двоюрідного брата Грудня, аніж до рідного – Жовтня, і дозволяє Бабі-Зимі сніжити на полях і лісах. В цей же час Мати-Осінь, щоб прискорити прихід зими, вкорочує листопадові дні. Природа останнього місяця осені у стурбованій задумливості. То згадає про минуле літо, і тоді сонечко прогляне з-за хмар. А то подумає про близьку зиму, і небо відразу закошлатиться важкими темними хмарами, а по землі вперіщать холодні байдужі дощі.

З початком листопада для хліборобів наставала пора відносного перепочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для тварин, спочиває примерзла нива, а отже, можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати. Під цю пору вже справляли весілля, юнаки й дівчата сходилися на вечорниці, влаштовуючи всілякі забави.

У народі кажуть:

Листопад не лютий, проте спитає, чи одягнутий та взутий.

• В листопаді голо в саді.
• В листопаді зима з осінню бореться.
• У листопаді сонця, як у старої баби чепуріння.
• Листопад і колесо, і полоз любить.
• Коли в листопаді небо заплаче, то слідом за дощем і зима прийде.
• Листопад заспів зими і сутінок року.

Прислів’я та приказки про листопад

• Листопадовий день, що заячий хвіст.
• Листопад і колесо, і полоз любить.
• Листопад — ворота землі.
• У листопаді зима з осінню бореться.
• Листопад вересню онук, жовтню син, а грудню рідний брат.
• У листападі голо в саді.
• У листопаді зима на заграді.
• Листопад зимі ворота одчиняє.
• Листопад не лютий, проте спитає, чи одягнутий та взутий.

Народні прикмети

• Хоч скільки б випало снігу в листопаді, але відлиги його зженуть.
• Пізньої осені вітри зі сходу — весна буде холодна.
• Якщо восени рано нанесе снігу, а над ним хмара — хорошої погоди не чекай.
• Хмари висять низько — чекай вітру і снігу.
• Якщо свійська птиця ховає голову під крило — буде холодно.
• Коти на піч лізуть грітися, знай: ніч буде з приморозками.
• Потріскалася кора на ясенах — буде холодна весна.
• Якщо осінь багата на гриби — зима буде тепла.
• Якщо листя з дерев нечисто опаде — буде сувора зима.
• Калина вже достигла, а листя на ній ще зелене — тепла осінь. Буває і навпаки: листя опаде, а плоди аж до морозів тверді.
• Ранній сніг на ранню весну.
• Якщо в листопаді появляються комахи — зима буде теплою.
• Качки або гуси все частіше почали перелітати з місця на місце — на холодну зиму.
• Якщо кури ходять дотемна — наступного дня буде негода.
• Пізній листопад — до суворої і затяжної зими.
• Яка погода в листопаді, така і в квітні.

Деякі прикмети погоди тісно пов’язані з певними датами

4 листопада — свято Казанської ікони Пресвятої Богородиці. Вважалося, що з цієї пори починаються заморозки: “До Казанської — не зима, з Казанської — не осінь”.

8 листопада — Дмитрів день, з якого починається поминальний тиждень: “Живих батьків вітай, померлих — поминай!”.

Кажуть: “Якщо Дмитро без снігу, то і Великдень буде теплим”; “Якщо Дмитро зі снігом, то і Коляда буде засніжена, а весна пізня”.

10 листопада — день великомучениці Параски або “святої П’ятниці”. Вважається, що в цей день не можна користуватися голками — шити, вишивати, майструвати і т. п., бо все це ранить тіло святої.

14 листопада — Кузьминки в честь чудотворців Кузьми і Дем’яна (цілителів древності Косьми і Даміана з Малої Азії ІІІ ст. н. е.). З часом їх почали вважати ще й покровителями домашнього затишку і сімейного благополуччя

21 листопада — день Михаїла Архістратига, який вважається покровителем міста Києва і символізує собою перемогу добра над злом. В селах відзначали просто “Михайлів день”, коли бажано було задобрювати свого Домовика, залишаючи йому на ніч чашку з пивом, щоб “… спати не лягав, худобу не лякав, житло оберігав, нечисть відганяв…”.
Вважалося: “Якщо на Михайла ніч ясна, то зима буде сніжна і красна”.

27 листопада — Пилипівка або день завершення весільних свят і підготовки до Різдвяного посту, який починається наступного дня, що зветься днем Гурія (28 листопада).

Прикмети свідчать: “Якщо Пилип в сніговому кожусі — травень буде в дощовій завірюсі; Пилип у гарній папасі (іній на деревах) — овес в коморі у запасі”; “Пилип плаче — пшениця вгору скаче”; “Пилип лисий (дерева без інею) — врожаю не мисли”. Найвишуканішою стравою цього дня вважаються вареники з капустою.